Подолали прірву між міфом та реальністю: секрет легендарного металу з Атлантиди нарешті відкритий.

Стародавні записи описують особливий і цінний метал, який протягом століть захоплював уяву вчених і дослідників — оріхалк. Колись його вважали міфічним, проте тепер вдалося підтвердити його існування, оскільки в Середземному морі знайшли затонуле судно з цим металом, пише IFLScience.

Назва "оріхалк" походить від грецьких слів, що означають "гірська мідь". Найвідоміше згадування про нього міститься в оповіданні Платона про Атлантиду, де він описується як "дорожчий [...] за все, крім золота".

У своєму діалозі "Критій" Платон детально описує, як Атлантида могла похвалитися спорудами, покритими оріхалком, які відображали яскравий "червоний світло". Окрім Платона, про загадковий метал згадують античні тексти Цицерона та Плінія Старшого.

Довгий час вчені підозрювали, що оріхалк — це рання форма латуні — мідно-цинкового сплаву. Його точна природа залишалася загадкою, поки сучасні наукові досягнення не внесли ясність. У 2014 році водолаз біля узбережжя Гела, Сицилія, знайшов 40 злитків оріхалка на місці давнього кораблекрушення. Подальше дослідження в 2016 році виявило ще 47 злитків неподалік.

Додаткові докази з'явилися завдяки вивченню давньоримських монет. Хоча більшість монет тієї епохи виготовлені з золота, срібла, бронзи або міді, дослідження 2019 року виявило дещо незвичайне.

Використовуючи сканування електронного мікроскопа, вчені з'ясували, що деякі монети, що були викарбувані після реформ Августа в 23 р. до н. е. та Нерона в 63-64 рр. н. е., містили мідно-цинковий сплав з вмістом цинку до 30%, що відповідає характеристикам оріхалка.

Сьогодні дослідники розуміють, що оріхалк не був єдиним, унікальним сплавом, а терміном, який використовували для позначення різних мідно-цинкових сумішів. Його склад змінювався з часом, з різним вмістом цинку, міді та домішок. Ерл Редкліфф Кейлі, відомий історик хімії, пояснив у статті 1964 року, що оріхалк відноситься до класу сплавів, які відрізняються від сучасної латуні, але служать її давнім аналогом.

Це відкриття долає прірву між міфом і реальністю, пропонуючи більш глибоке розуміння того, як стародавні цивілізації усвідомлювали та використовували металургію. Вчені продовжують висвітлювати винахідливість ранніх суспільств, доводячи, що навіть найфантастичніші легенди можуть містити зерно істини.

Також ми розповідали про несподіване відкриття турецьких археологів. На заході Туреччини дослідники виявили давню баню, яку місцеві жителі роками використовували як стайню.