Чудові знімки Меркурія зробив зонд BepiColombo під час останнього обльоту планети (фото).

Космічний апарат BepiColombo здійснив шостий і останній проліт повз найближчу до Сонця планету Меркурій, зробивши кілька неймовірних знімків цього маленького світу. Ці фотографії пропонують інтригуючі підказки щодо деяких таємниць, які зонд BepiColombo буде досліджувати, коли вийде на орбіту навколо планети восени 2026 року, пише Space.

Космічний апарат BepiColombo, спільний проект Європейського космічного агентства (ЄКА) та Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA), здійснив свій останній проліт повз Меркурій 8 січня.

В цей час зонд наблизився до нічної сторони маленької планети, не освітленої Сонцем, на відстань 295 км. Приблизно через 7 хвилин BepiColombo пролетів над північним полюсом Меркурія. Під час близького проліту зонд зробив серію вражаючих знімків поверхні планети.

BepiColombo вже здійснив 6 прольотів повз Меркурій, що дозволить йому вийти на полярну орбіту навколо планети в кінці листопада 2026 року, коли має розпочатися його основна місія і дослідження найменш вивченого планети Сонячної системи.

Хоча основна фаза місії космічного апарата розпочнеться наступного року, усі близькі прольоти повз Меркурій надали вченим нову інформацію про маловивчену планету. За словами вчених з ЄКА, вони вже почали роботу над вивченням усіх отриманих даних під час останнього прольоту, що наблизить їх до розгадки багатьох таємниць Меркурія.

Завдяки новим зображенням вченим вдалося побачити вічно затінені кратери Меркурія на північному полюсі, куди ніколи не потрапляє сонячне світло. Незважаючи на близькість Меркурія до Сонця, дно цих кратерів є одним з найхолодніших місць у Сонячній системі. Ці кратери представляють великий інтерес для вчених, оскільки вважається, що всередині міститься водяний лід. Чи справді він там є, має з'ясувати BepiColombo.

Хоча Меркурій виглядає добре освітленим на фотографіях, найближча до Сонця планета насправді на диво темна. Поверхня Меркурія відбиває лише приблизно 2/3 сонячного світла, яке відбиває Місяць.

Але це допомагає вченим у вивченні геологічної історії планети. Виявлення більш світлої області на темній поверхні Меркурія вказує на місце, де легший матеріал нещодавно був виведений з надр на поверхню планети. Вчені вважають, що легкий матеріал з надр Меркурія був виведений на його поверхню або в результаті вулканічної активності, або ж цьому сприяли удари астероїдів. Зонд BepiColombo під час основної місії буде вивчати склад викинутого на поверхню матеріалу, і вчені спробують з'ясувати, чому він темніє з часом.

Космічний апарат також зробив знімок Рівнини Жари, найбільшого ударного кратера на Меркурії, діаметр якого становить 1500 км.