Майже загублений світ: науковці заглянули в надра Землі і виявили те, чого не очікували.

Люди з давніх часів цікавилися надрами нашої планети, а питання про те, що буде, якщо спуститися дуже глибоко, навіть стало натхненням для відомого твору Жюля Верна "Подорож до центру Землі". І хоча люди не можуть фізично спуститися туди, проте існують способи заглянути в найглибші глибини. І тепер вчені змогли знайти там те, чого не очікували.

Ні, Балрога вони не виявили, але дивних речей вистачило і без цього. Результатами нового дослідження поділилася Вища технічна школа Цюриха (Швейцарія) 7 січня.

Суть дослідження полягала в спробі дослідити нашу планету за допомогою нової методики, званої повною інверсією хвильової форми (Full-waveform inversion або FWI).

FWI можна порівняти з методикою УЗД, тільки замість ультразвуку використовуються сейсмічні хвилі, які залишаються після землетрусів і розходяться в усі сторони, проникаючи в планету. Проте хвилі також можуть змінювати швидкість, заломлюватися або відображатися в залежності від щільності порід, через які вони проходять.

Сейсмографи по всьому світу фіксують ці хвилі і дозволяють вченим інтерпретувати результати та зрозуміти, що знаходиться глибоко під нашими ногами. Але якщо традиційні методи інтерпретували лише частину інформації, то FWI змогла більш детально показати, що знаходиться в глибинах Землі, хоча для цього довелося залучити суперкомп'ютер Piz Daint.

Отримані дані показали, що в деяких місцях нашої планети є певні області, що нагадують шматки тектонічних плит. Щось подібне могло б статися в процесі субдукції, тобто процесу, коли одна плита йде під іншу внаслідок зіткнення. Але вони знаходяться зовсім не там, де їх очікували побачити — під океанами або далеко від меж плит. Наприклад, під західною частиною Тихого океану і під Східно-Тихоокеанським підняттям, тобто в місцях, де субдукція не повинна відбуватися.

"Це наша дилема. Завдяки новій моделі високого розділення ми можемо бачити такі аномалії скрізь у мантії Землі. Ми не знаємо точно, що це таке і який матеріал створює виявлені нами закономірності," — пояснюють вчені.

На їхню думку, основними варіантами виявленого є або зони, багаті силікатами (наприклад, базальтом), які вижили після формування мантії 4 мільярди років тому, або ж породи, багаті залізом, які накопичилися за мільярди років внаслідок рухів мантії.

Хоча можна було б знайти деякі аргументи на підтримку гіпотези про те, що ці аномалії є уламками давніх літосферних плит, які утворилися під час розколу Пангеї або ж до її появи, однак вчені поки що не стали їх озвучувати. Наразі їм зрозуміло лише те, що підземний світ набагато складніший, ніж показували старі моделі, а нинішні системи потребують перегляду.

Як повідомлялося раніше, Північний магнітний полюс Землі продовжує рухатися, і вчені кажуть, що не бачили нічого подібного. Він знаходився неподалік північного узбережжя Канади, але в 2000-х устремився в бік Сибіру.