Місцевих замінюють росіянами, регіон занепадає: як живе Луганщина під окупацією та що чекає на неї далі.

Луганська область на сьогоднішній день майже повністю підконтрольна росіянам, при цьому встановлювати свої порядки ворог тут почав ще навесні 2014 року. З того часу регіон суттєво змінився – економіка в стагнації, роботу у місцевого населення забирають "переселенці" з віддалених російських регіонів, до того ж через мобілізацію кількість чоловіків значно зменшилася. При цьому Луганщина продовжує демонструвати приклади опору окупаційному режиму та допомоги у наближенні перемоги.

"Телеграф" поспілкувався з вихідцями з Луганської області, які прояснили, як це вже одинадцятий рік жити в окупації.

Проблемна вода та багаторічні звалища

На третьому році масштабного вторгнення Луганщина майже постійно присутня у військових зведеннях. Хоча в останні місяці картина майже не змінюється – активні бойові дії з перемінним успіхом тривають поблизу адміністративного кордону області.

При цьому в Луганській обласній військовій адміністрації констатують, що прифронтові населені пункти окупаційна "влада" до зими не підготувала. І місцеві жителі проведуть вже третю зиму в холоді. А в цілому в регіоні, навіть у тій його частині, яка була окупована ще в 2014-2015 роках, комунальні проблеми – це системна історія. Активісти руху "Жовта стрічка" з Луганська повідомляють про жахливий стан житлових будинків, у під'їздах яких брудно та небезпечно, і констатують: окупаційні власті не здатні впоратися з проривами каналізації та несанкціонованими звалищами, які кілька років "прикрашають" райони обласного центру.

Місцеві кажуть, що прибрати побутові відходи нікому, тому що люди неохоче йдуть на мізерну зарплату в 10 тис. рублів (в еквіваленті – 3,8 тис. гривень) і нічим. "Техніки не вистачає настільки, що коли сміттєві баки переповнені, то комунальники скидають сміття поруч на землю, яке продовжує там лежати кілька днів, а то й тижнів", – описують ситуацію луганчани.

0

А співрозмовники "Телеграфа" зазначають, що незалежно від того, в якому вигляді та кількості були надані комунальні послуги населенню, суб'єкти господарювання вимагають своєчасних і повних розрахунків. Крім того, влітку 2024 року всі тарифи – на електроенергію, холодне водопостачання та водовідведення, послуги з утилізації твердих побутових відходів та ціни на газ – були підвищені в середньому на 10%. Про це повідомляли окупаційні медіа.

Крім того, в регіоні є проблеми з кількістю та якістю питної води, а її відключення стали нормою для міст і сіл Луганщини. І хоча комунальні служби, підконтрольні окупаційним владам, регулярно звітують про проведення ремонтних робіт і модернізацію обладнання, в глобальних масштабах це питання не вирішить.

1

- На сьогодні можна говорити, що Луганська область – територія екологічної катастрофи, – зазначає в розмові з "Телеграфом" Дмитро Климанов – уродженець міста Стаханов (з 2016 року – Кадіївка), який майже три десятки років присвятив видавничій справі – був власником газети та сайту "ТЕЛЕгазета". – На території, що не підконтрольна Україні, вугільні шахти були затоплені, воду відкачувати припинили, відповідно, почалися геологічні зміни, вони суттєві та наслідки серйозні. Адже були забруднені водозабори, а також колодязі тощо. Люди, які споживають воду з них, отримують таку кількість проблем у майбутньому, про які вони навіть не підозрюють. Крім того, житловий фонд також буде руйнуватися, адже території підтоплюються, відбуваються зсуви, обвали ґрунту.

Роки війни перетворили Донбас на "ЖНР"

Вихідці з Луганщини також відзначають тенденцію до "розмивання" місцевого населення завдяки активному переселенню в регіон жителів російської глибинки, деякі з яких одружуються на українках і обзаводяться потомством.

- Кожне місто Луганської області "закріплене" за якимось регіоном Росії, – говорить Герой України Володимир Жемчугов – організатор партизанського руху на своїй батьківщині, який пройшов російський плен. – Наприклад, Красний Луч (з 2016 року Хрустальний) – за Башкортостаном. Відповідно, звідти їдуть будівельники та отримують державні підряди. Тут я як менеджер розумію логіку окупаційної влади, адже вони беруть вже укомплектовану бригаду, навчена, з власною технікою, яка заходить на об'єкт, найчастіше це дороги, і робить його. Завозять до нас і лікарів, при цьому вони працюють на рівні з місцевими, а отримують зарплату в 2-2,5 рази вищу.

2

Звісно, місцеві цим незадоволені. Але з іншого боку, серед них залишилося мало людей з кваліфікацією, хтось пішов на пенсію, хтось помер. А скільки за майже 11 років війни людей виїхало, в тому числі втікаючи від примусової мобілізації?! Тобто чоловіків на Донбасі взагалі мало, ми вже жартуємо, що замість "ЛНР/ДНР" їх потрібно називати "ЖНР", тобто Жіноча народна республіка. Щоб ви розуміли весь масштаб трагедії, навесні поряд з нашим містом сталася аварія на трансформаторній підстанції. Так щоб її полагодити, возили спеціаліста з Ростова, тому що серед місцевих того, хто був здатний виконати ремонт, не знайшлося, – додає співрозмовник.

До речі, страх перед отриманням повістки впливає і на роботу комунальних служб. Це відзначають активісти руху "Жовта стрічка", адже в Луганській області для офіційного працевлаштування окрім російського паспорта потрібно обов'язково мати і "відмітку в військкоматі". А рух "Атеш" підкреслює, що і промисловість відчуває нестачу кадрів через мобілізацію, зокрема, така ситуація склалася на успішному при Україні підприємстві – Алчевському металургійному комбінаті.

3

"Повістки роздають співробітники відділу кадрів, а за кимось приїжджають особ