Чому життя в "червоних кварталах" небезпечне: чому люди там частіше помирають від раку.

Історична дискримінація в житловій сфері може бути ключовим фактором більш високої смертності від раку в деяких регіонах, з'ясували вчені. Нове дослідження показало, що люди молодше 40 років, які проживають у раніше сегрегованих районах, мають гірші показники виживання від раку, ніж жителі інших районів. І за всім цим стоїть застаріла практика сегрегації районів під час їх проектування, пише Daily Mail.

Ця тривожна закономірність була пов'язана вченими з "редлайнингом" — практикою 1920-1930-х років, коли райони з переважанням меншин позначалися як небажані, що обмежувало фінансові інвестиції та доступ до охорони здоров'я. Дослідники проаналізували дані про виживання хворих на рак і виявили, що ризик смерті пацієнтів, які проживають у "червоних кварталах", на 32% вищий.

Навіть з урахуванням таких факторів, як стадія раку та стать, показники виживання були нижчими. Через п'ять років після постановки діагнозу 85% пацієнтів у цих районах були живі в порівнянні з 90% в інших регіонах. Через десять років виживаність склала 81% проти 88%. Доктор Крістін Карвонен, яка очолювала дослідження, опубліковане в журналі Cancer, заявила, що системний расизм зіграв свою роль у позбавленні цих спільнот ресурсів охорони здоров'я.

У 1968 році "редлайнинг" був офіційно заборонений, але його наслідки зберігаються й досі. У багатьох з цих районів досі немає добре фінансованих лікарень, що робить раннє виявлення раку менш імовірним. Дані показують, що у жителів неблагополучних районів рак частіше діагностується на пізніших стадіях, що ускладнює лікування. У раніше неблагополучних районах 22% випадків були виявлені на четвертій стадії, у порівнянні з 18% в районах з кращим фінансуванням.

Ракові захворювання на пізніх стадіях важче піддаються лікуванню, що призводить до вищих показників смертності. Ця проблема характерна не лише для США. В Європі та Україні громади з історією економічної занедбаності стикаються з аналогічною нерівністю в сфері охорони здоров'я. У багатьох містах у районах з низьким рівнем доходів досі менше лікарень, обмежений доступ до спеціалістів і вищий рівень хронічних захворювань.

Дослідження показали, що соціально-економічні фактори впливають на результати лікування раку у всьому світі, причому у маргіналізованих груп населення діагноз часто ставиться пізніше, а виживаність гірша. Зусилля щодо усунення цих диспропорцій включають розширення доступу до охорони здоров'я в малозабезпечених районах та покращення програм раннього виявлення раку, вважають вчені.

Важливо! Ця стаття основана на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст носить виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.