Не знищуйте цих комах, якщо зустрінете: рогаті жуки на межі зникнення.

Жук-олень ( Lucanus cervus ) — один з найбільших і вразливих видів комах, який колись був поширений на всій території Європи. Сьогодні цей унікальний вид стикається з серйозними загрозами, що ведуть до його зникнення.

Ці комахи відіграють важливу роль в екосистемі, сприяючи розкладанню органічних матеріалів та покращенню ґрунту. Однак, якщо не вжити заходів для їх охорони, ми можемо назавжди втратити цей вид.

Особливості

Їх "роги" насправді є сильно розвиненими верхніми щелепами, які використовуються для боротьби між самцями під час шлюбних ігор. Самці можуть досягати довжини до 91 мм, а самки значно менші.

В основному жук-олень харчується соком рослин. Він може надкушувати молоді пагони в надії на смачну їжу. Також з радістю жук-олень їсть нектар і росу.

Зменшення популяції

На жаль, популяція жука-оленя постійно зменшується. Раніше цей вид був звичайним по всій Європі, але внаслідок вирубки старих дерев і недостатньої кількості природних місць проживання, його чисельність різко скоротилася. В Україні жук-олень занесений до Червоної книги, що свідчить про загрозу його зникнення.

Причини загрози

Основними факторами, що впливають на зменшення чисельності жуків-оленів, є вирубка лісів. Масові вирубки старих лісів і санітарні "чистки" знищують місця проживання жуків. А нові посадки дерев не забезпечують необхідних умов для живлення та розмноження. Неконтрольований збір жуків також негативно впливає на їх популяцію.

Екологічна роль

Жуки-олені відіграють важливу роль в екосистемі. Вони харчуються мертвою деревиною та соком дерев, що сприяє розкладанню органічних матеріалів та покращенню ґрунту. Личинки жука розвиваються в гнилій деревині протягом 4-8 років, виконуючи функцію санітара лісу.

Збереження жука-оленя є важливим завданням для охорони біорізноманіття. Необхідно вжити заходів для захисту його природного середовища існування та забезпечити умови для відновлення популяції цього унікального представника фауни Європи.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що один з видів їжаків ми можемо більше не побачити. Ці милі створіння з великими вухами є важливими індикаторами стану степових екосистем.