Горностай – це невеликий, але дуже цікавий хижак, що належить до родини мустелових. Ця тварина відома своїм красивим хутром, яке змінює колір в залежності від пори року: влітку горностай має коричневе хутро, а взимку стає білим, що дозволяє йому маскуватися в снігу.
В Україні горностаї під охороною держави і занесені до Червоної книги України. Полювання заборонене навіть з метою дослідження. Основними загрозами для горностаїв є зменшення їх природного середовища через людську діяльність та коливання чисельності їх основних жертв – гризунів.
Горностай (Mustela erminea) має довжину тіла від 17 до 30 см і вага коливається від приблизно 110 до 260 грамів. Його хутро густе і коротке, з чорним кінчиком хвоста, що є характерною рисою цього виду. Горностаї стали спритними мисливцями, які полюють на дрібних гризунів, птахів і навіть можуть переслідувати свою здобич під землею. Вони активні переважно вночі, але можуть полювати і вдень, особливо взимку.
Горностаї мають високу швидкість метаболізму і повинні харчуватися кожні 2-3 години. В умовах нестачі їжі вони здатні мігрувати на великі відстані в пошуках їжі. Взимку горностай може проходити до 3 км на день, а влітку – до 15 км. Ці тварини можуть знищувати більше гризунів, ніж здатні з'їсти, створюючи запаси на випадок голоду. Вони також відомі своєю здатністю рити снігові тунелі для полювання та захисту від холоду.
Це список основних заповідників, де його можна зустріти:
Горностаї стали жертвами модної індустрії через своє цінне хутро. Його використовують для виготовлення шуб та інших виробів, що робить горностая об'єктом полювання. Хутро зимового горностая вважається одним з найдорогоцінніших у світі.
Горностай має символічне значення у багатьох культурах. Білий горностай з чорним кінчиком хвоста став символом чистоти та королівської влади. Його зображення часто використовувалося для декорування мантій монархів.
Однак горностай – це не тільки естетично приваблива тварина, але й важливий елемент екосистеми, який заслуговує на нашу увагу та охорону. Вони є важливими контролерами гризунів, таких як миші та полівки, що робить їх корисними для сільського господарства.
Раніше "Телеграф" розповідав, чому зубри в Україні зникли з дикої природи. І в яких регіонах їх сьогодні нараховують найбільше.