Чи справді собаки можуть спілкуватися за допомогою кнопок: що кажуть науковці (відео)

Собака Банні та її звукова панель з кнопками стали вірусним хітом на TikTok під час пандемії 2020 року. У відеороликах вівчарка натискає кнопки, пов'язані з іграми, вулицею чи какашками, а її власник та тренер виконує прохання, беручи участь у чомусь, що нагадує двосторонню розмову.

Вчені намагалися з'ясувати, чи дійсно Банні та собаки, подібні до неї, натискають на кнопки, щоб спілкуватися зі своїми людьми, чи люди просто сприймають бажане за дійсне. Про це пише Popsci.

Інколи натискання кнопок Банні є прямолінійними: вимагають уваги або прогулянки. Проте в інших випадках вони, здається, схиляються до абстрактних і тривожних речей, як в одному випадку, коли собака, здається, допитує своє власне відображення.

Раннє наукове оцінювання може розчарувати скептиків. Собаки використовують дошки з кнопками навмисно та способами, відмінними від способів їхніх власників, згідно з дослідженням, опублікованим у грудні в журналі Scientific Reports.

Дослідження також показує, що певні комбінації кнопок з двох слів не можуть бути випадковими, і що собаки можуть навмисно пов'язувати короткі фрази.

"Вони просять про речі, які є розумними для собак, це не просто навчання на відповідність, і комбінації не є випадковими", – вважає Федеріко Россано, старший автор дослідження та доцент кафедри когнітивних наук в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, де він керує Лабораторією порівняльного пізнання.

На даний момент це друге рецензоване емпіричне дослідження собак зі звуковою панеллю, опубліковане лабораторією Россано. Перше, опубліковане в серпні, встановило, що собаки, здавалося, розуміють і реагують на звукові сигнали з кнопочної панелі, сигналізуючи про розуміння. Нове дослідження базується на цьому, демонструючи, що собаки мають гнучкий контроль над натисканням кнопок.

"Той факт, що [багатокнопкові послідовності – рід.] не є випадковими, закликає до подальших досліджень", — говорить він.

Нове дослідження в деякій мірі унікальне, оскільки показує, що собаки не тільки можуть розуміти нас, але й можуть використовувати наші власні комунікативні сигнали у відповідь.

Лабораторія Россано звернулася до громадської науки, покладаючись на власників собак, які навчали своїх вихованців використовувати кнопки. Вони набирали учасників онлайн і просили людей повідомляти щоразу, коли вони або їхні собаки натискали кнопку.

Аналіз дослідження включав дані 152 собак, кожна з яких взаємодіяла зі своєю звуковою панеллю не менше 200 разів протягом 21 місяця. Загалом було оцінено 194 901 випадків натискання кнопок собаками, з яких 56 676 були комбінаціями з кількох кнопок. Крім того, було розглянуто 65 682 випадків натискання кнопок людьми в ході моделювання подій або сеансів навчання.

Назви кнопок були стандартизовані за категоріями, наприклад "їжа", що складаються з певних фраз, таких як "кусок" або "обід". Дослідники статистично порівняли способи використання кнопок собаками з тим, як це робили люди.

Вони виявили, що кількість натискань кнопок суттєво різнилася від собаки до собаки. Медіанне число натискань склало 10,9 на день, але найвищий індивідуальний середній показник становив 90 щоденних натискань кнопок, а деякі собаки натискали кнопки один раз на день або рідше. Тим не менш, незважаючи на відмінності, були чіткі тенденції.

Більшість собак натискали кнопки, пов'язані з їхньою повсякденною діяльністю та потребами, наприклад, у категоріях "їжа", "гра", "вийти на вулицю" або "горщик". Звичайні комбінації, складені собаками, які зустрічалися частіше, включали варіації "їжа" + "смаколик" та "своє ім'я" + "хочу". Навпаки, люди були схильні натискати комбінації кнопок, що позначають "любов" або "пізніше", частіше, ніж їхні собачі колеги.

"Це підтверджує те, що я вже вважала правдою, — говорить Амріта Маллікарджун, дослідник когнітивної науки про собак у Центрі ветеринарної роботи з собаками Пенсильванського університету. — Цілком логічно, що якщо собака натискає кнопку, а потім я роблю щось, що їй подобається, вона натисне цю кнопку знову".

Маллікарджун підкреслює, що собаки, ймовірно, не інтерпретують кнопки так, як люди. Наприклад, для собаки кнопка "м'яч" може бути пов'язана з тим, що робить її людина у відповідь на натискання цієї кнопки — не обов'язково з самим м'ячем. З допомогою підкріплення та реагування люди навчають своїх вихованців пов'язувати певні кнопки та звуки з певними бажаними результатами.

Вона погоджується, що дослідження переконливо демонструє, що собаки натискають кнопки не випадково, а навмисно. "Ми і собаки розвивалися разом протягом тисяч років, щоб спілкуватися один з одним. Тому ідея про те, що собаки використовують будь-які інструменти, які ми їм даємо, щоб спілкуватися з нами, має сенс", — додає вона.

Зараз у проєкті беруть участь 10 000 самостійно зареєстрованих учасників, що робить дослідження з участю 152 собак "крихітною часткою даних, які ми збираємо", говорить Россано.

В даний час вчені оцінюють, як собаки використовують кнопку "допомога" та взаємодіють з менш конкретними концепціями. Також вони намагаються зрозуміти, чому деякі собаки взаємодіють з кнопками більше, ніж інші. Ранні дані свідчать про те, що не порода, екстраверсія чи когнітивні здібності, а скоріше рівень тривожності можуть мотивувати собаку використовувати звукову панель.

"Ті, хто схильний трохи нервуватися, можуть вважати цей пристрій способом отримати більший контроль над своїм оточенням і отримати деяке заспокоєння від людей щодо того, що відбувається", — стверджує Россано.

Крім того, дослідники прагнуть оцінити більш довгі комбінації слів, чи повідомляють собаки про невидимі їм об'єкти і як вони це роблять, як домашні тварини інтерпретують кнопки, пов'язані з часом, і чи можуть собаки комбінувати різні кноп