Зірки в ранньому Всесвіті народжувалися в "пухнастих" космічних оболонках: що з'ясували вчені.

Коли йдеться про дитячі ковдри, то чим пухнастіше, тим краще, і астрономи виявили, що деякі зірки-немовлята в ранньому Всесвіті також надавали перевагу "пухнастим" пренатальним коконам. Дослідження опубліковане в The Astrophysical Journal, пише Space.

За словами авторів дослідження, в ранньому Всесвіті було багато водню та гелію, а важких хімічних елементів, які астрономи називають металами, було мало. У Чумацькому Шляху молекулярні хмари, в яких народжуються зірки, мають ниткоподібну структуру, яка розпадається, утворюючи ядро, схоже на "зоряне яйце". Воно всмоктує більше газу та пилу з більшого молекулярного хмари, поки зірка "не вилупиться".

Автори дослідження використовували радіотелескоп ALMA для вивчення умов, у яких виникли перші зірки у Всесвіті, спостерігаючи за сусідньою галактикою. Астрономи дослідили 17 молекулярних хмар, і кожна з них містила зростаючі зірки з масою в 20 разів більшою, ніж у Сонця. Вчені виявили, що приблизно 60% молекулярних хмар мали ниткоподібну структуру шириною близько 0,3 світлових років, але решта 40% мали "пухнасту" форму.

Астрономи з'ясували, що температура всередині ниткоподібних молекулярних хмар була вищою, ніж у пухнастих молекулярних хмар. Вчені вважають, що ця різниця в температурі, ймовірно, пов'язана з їх віком. Коли температура висока, хмари менш турбулентні, але з охолодженням хмари стають більш хаотичними, що призводить до появи пухнастої форми.

Це впливає на виникнення нових зірок, оскільки ниткоподібні хмари з більшою ймовірністю розпадаються, утворюючи маломасивні зірки, такі як Сонце. Але якщо хмара стає пухнастою, їй важко розпастися і створити маломасивні зірки.

На думку вчених, достатній запас важких хімічних елементів є вирішальним для підтримки ниткоподібної структури та може відігравати важливу роль у формуванні планетних систем.