Створено неймовірно реалістичні штучні стейки та відбивні: з чого вони виготовлені (фото)

Останнім часом все більше говорять про те, що рослинне м'ясо є ефективним засобом захисту навколишнього середовища. Вчені роками працюють над створенням ідеального рослинного стейка, який виглядав би як справжній і відповідав би смаковим характеристикам. Але, на жаль, поки що більшість запропонованих продуктів зовсім не схожі на справжні, пише Daily Mail.

Тепер ізраїльські вчені стверджують, що їм вдалося створити неймовірно реалістичні підробки м'ясних продуктів, зокрема:

• ягнячі відбивні;
• яловичина Вагю;
• стейки Ті-Бон;
• філе ягняти та яловичини.

Вся продукція створена з рослинних білків, вирощених у лабораторії. Далі вчені використали їх для друку реалістичних продуктів на 3D-принтері. У своїй роботі вчені застосували абсолютно нову технологію формування для харчової промисловості. Цікаво, що рослинна продукція не лише виглядає реалістично, але також підрум'янюється і шипить на сковороді, як справжня.

Автори дослідження з Єврейського університету в Єрусалимі також стверджують, що рослинне м'ясо є більш екологічним, ніж справжнє. Експерти зазначають, що виробники навчилися добре імітувати м'ясний фарш, але цілі шматки, які складають близько 54% світового ринку, все ще залишаються складним завданням.

Тепер вчені вважають, що їхнє відкриття ознаменувало нову еру в сталих харчових технологіях. Автори дослідження пропонують масштабований і економічно вигідний метод виробництва аналогів цілісних шматків м'яса.

У своїй роботі вчені використовували метод, відомий як "лиття під тиском", при якому деталі виготовляються шляхом впорскування розплавленого матеріалу в форму. Ця технологія поширена в полімерній промисловості, але цей проект є першим випадком її застосування у виробництві альтернативного м'яса. Автори дослідження зазначають, що вони також використовували альтернативу 3D-друку, яка поступово нарощує їстівну масу шар за шаром.

Адаптований метод лиття під тиском включає цифрове сканування справжніх стейків і друк форм, які копіюють їх точні контури. Далі форми заповнюються двома синтетичними структурними матеріалами: один представляє жир тварин, інший — імітує м'ясну тканину.

Зазначимо, що штучна тваринна тканина і жир виготовляються з рослинного білка, такого як соя, горох, маш, картопля, нут, чечевиця та рис. Разом ці матеріали дозволяють створювати складні м'ясні шматки, такі як стейки, відбивні та ті-боуни, з вражаючою точністю та сенсорною точністю.

У ході дослідження вчені також провели смаковий тест, в якому взяли участь 23 особи з Ізраїлю, Великобританії, США, Бразилії, Палестини, Німеччини, Індії, Греції та Албанії. У ході тесту вчені приготували на грилі свій продукт і фермерську яловичину — обидва продукти готували при температурі близько 200 °C протягом 5 хвилин. Далі респондентів попросили оцінити продукти за шкалою від 0 до 20 за солоністю, солодкістю, умамі, м'ясною міцністю та післясмаком, а також за зовнішнім виглядом, ароматом і текстурою.

Учасники дослідження оцінили штучне м'ясо в середньому на дев'ять, зазначивши трохи більш м'яку текстуру та більш інтенсивний колір, ніж фермерська яловичина, яка отримала оцінку 10. Тест примусового вибору показав, що 67% учасників віддали перевагу яловичині, а 43% — рослинним стейкам.

Автори дослідження зазначають, що використовуваний ними метод також є більш рентабельним, ніж 3D-друк: 9 доларів за кг у порівнянні з 38 доларами за кг. За словами вчених, їхня робота є кроком у сталому виробництві продуктів харчування, пропонуючи економічно ефективні та масштабовані рішення для всього ринку м'яса.