Дослідження, проведене в Китаї, виявило тривожний зв'язок між ігноруванням або різким обривом стосунків та несамогубним самопошкодженням (NSSI) серед підлітків. Це явище, яке часто спостерігається в сучасному онлайн-взаємодії, також відоме як "гостинг", передбачає, що хтось припиняє спілкування без жодних пояснень. Хоча такий підхід може допомогти особі, яка ініціює розрив зв'язку, уникнути конфронтації, він може залишити адресата збентеженим, ображеним та емоційно пригніченим, пише PsyPost.
Для підлітків, які переживають критичний період емоційного та соціального розвитку, така форма відторгнення може мати далекосяжні психологічні наслідки. Дослідження, проведене під керівництвом Цзяхуей Дінь, Мяо Чао, доктора психології факультету психології, та її колег і опубліковане в журналі Death Studies, було присвячене тому, як раптове відсторонення від оточуючих впливає на соціальну поведінку підлітків та їхнє психічне здоров'я, зокрема, на соціальну замкнутість і депресію.
Підлітковий вік характеризується значною емоційною чутливістю, а області мозку, відповідальні за регулювання складних емоцій, такі як префронтальна кора, все ще знаходяться на етапі дозрівання. Ці фактори роблять молодь особливо вразливою до емоційного стресу. Дослідники припустили, що часті випадки ігнорування або відторгнення посилюють соціальне уникнення, загострюють депресивні симптоми та підвищують ризик самопошкоджуючої поведінки. На жаль, підлітки часто вдаються до самопошкодження — порізів, подряпин або опіків, як способу справитися з переповнюючими їх емоціями.
Щоб вивчити цю динаміку, дослідники опитали 887 учнів середньої школи в Китаї віком 16-17 років, серед яких 65% учасників були жіночої статі. Під час дослідження була зібрана інформація про те, як часто протягом останніх шести місяців їх ігнорували або обривали з ними зв'язок інші люди, а також про те, чи займалися вони самопошкоджуючою поведінкою. Крім того, за допомогою стандартних шкал оцінювалися рівні соціальної замкнутості та депресії учасників.
Результати показали, що підлітки, які часто стикаються з таким видом відторгнення, частіше проявляють депресивні симптоми, відмовляються від соціальних взаємодій і займаються самопошкодженням. Статистичний аналіз підтвердив модель, що припускає, що соціальне уникнення і депресія діють як посередники, створюючи ланцюгову реакцію, яка пов'язує соціальне відторгнення з самопошкоджуючою поведінкою.
Хоча дослідження надає цінну інформацію, дослідники попереджають, що їхні висновки носять скоріше кореляційний, ніж причинний характер. Це означає, що залишається незрозумілим, чи призводить ігнорування безпосередньо до депресії та самопошкоджень, чи ж підлітки з уже існуючими проблемами психічного здоров'я частіше стикаються з відторгненням. Однак отримані дані підкреслюють необхідність більш глибокого розуміння того, як соціальне відторгнення, особливо в підлітковому віці, може загострити психологічний дистрес і призвести до появи руйнівних механізмів його подолання.
Підлітки особливо чутливі до відторгнення з боку однолітків, і соціальна ізоляція є значним фактором, що сприяє погіршенню психічного здоров'я на цьому етапі розвитку. За даними Національного інституту психічного здоров'я, близько 17% підлітків у США щорічно переживають серйозні депресивні епізоди, і така соціальна динаміка, як відторгнення, відіграє в цьому ключову роль.
Крім того, за глобальними оцінками, 17-25% підлітків займаються самопошкодженням, що робить цю проблему широко поширеною і такою, що потребує термінового та раннього втручання. Батьки, педагоги та фахівці з психічного здоров'я можуть використовувати ці дані, щоб краще підтримувати підлітків, створюючи середовище, яке зменшує соціальну ізоляцію та допомагає молодим людям розвивати більш здорові способи подолання відторгнення, вважають автори.
Важливо! Ця стаття базується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст носить виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.