Перетворює самі хмари: вчені виявили несподіваного винуватця змін клімату.

Нове дослідження вчених виявило, що мікропластик, присутній в повітрі, може змінювати формування хмар, потенційно впливаючи на погоду та клімат. Хмари формуються, коли водяна пара прилипає до частинок у повітрі, часто пилу, утворюючи кристали льоду або краплі води. Але вчені виявили, що частинки мікропластика можуть виконувати подібну функцію, сприяючи утворенню кристалів льоду при температурах значно вищих, ніж зазвичай — до 10 градусів Цельсія вище, ніж у хмарах без мікропластика, пише The Conversation.

Висновок, опублікований у журналі ACS EST Air, дозволив вченим припустити, що хмари можуть формуватися в умовах, в яких вони зазвичай не утворюються, що може призвести до зміни характеру опадів. Основна увага в дослідженні приділяється процесу нуклеації — природному явищу в атмосфері, коли водяна пара перетворюється на лід при контакті з твердими частинками. У той час як мінеральний пил і біологічні частинки, такі як пилок, традиційно сприяють зародженню, мікропластик, що має розмір менше п’яти міліметрів і широко поширений по всьому світу, виявляється не менш ефективним у цій ролі, каже Міріам Фрідман, професор хімії в Університеті Пенсільванії.

Дослідники протестували чотири поширених види пластику, включаючи поліетилен низької щільності та поліпропілен, і помітили, що половина крапель, що містять мікропластик, замерзала при температурі -22 градуси за Цельсієм. Вплив таких факторів навколишнього середовища, як ультрафіолетове випромінювання, озон і кислоти, вплинув на зародження льоду, але не усунув його, що свідчить про те, що навіть хімічно змінений мікропластик здатен впливати на склад хмар. Ці хмари відіграють важливу роль у регулюванні клімату Землі, відбиваючи сонячне світло і затримуючи тепло.

Співвідношення рідких і крижаних частинок у хмарах впливає на те, скільки сонячного світла відбивається назад у космос або поглинається, впливаючи на температурний баланс Землі. Збільшення кількості крижаних частинок через присутність мікропластика може змінити цей баланс, потенційно змінюючи охолоджувальний і зігріваючий ефект хмар. Таким чином, мікропластик може внести додаткову невизначеність у метеорологічні показники, оскільки він може сприяти формуванню більш крижаних хмар, що впливають як на опади, так і на регулювання тепла.

Вчені підкреслюють, що для розуміння концентрації мікропластика в атмосферних шарах, де формуються хмари, необхідні подальші дослідження цього феномена. Їм також потрібні дані, що порівнюють рівні мікропластика з рівнями інших частинок, що утворюють лід, таких як мінеральний пил і біологічні матеріали. Можливість точного моделювання впливу мікропластика залежатиме від кращого розуміння його чисельності та поширення в атмосфері.

Забруднення мікропластиком, на жаль, є всепроникним, і його виявляють навіть у таких віддалених місцях, як Антарктика та Еверест, що відображає масштаб його поширення в атмосфері нашої планети. Ці частинки потрапляють у наше повсякденне середовище, зокрема в повітря, яким ми дихаємо, у їжу, яку ми вживаємо, що викликає питання як про їх екологічний, так і про потенційний негативний вплив на наше здоров’я.