Фізики за допомогою прискорювача часток виявили втрачену рукопис Архімеда: як це сталося.
Важко уявити зв'язок між давньогрецьким вченим Архімедом та прискорювачем часток. І все ж, він існує. Адже завдяки прискорювачу часток вченим вдалося виявити втрачені наукові праці Архімеда. Це одна з найвражаючих історій, пише IFLScience.
Початок історії
Відомий давньогрецький учений-інженер Архімед (287 р. до н. е. – 212 р. до н. е.) жив у місті Сіракузи на острові Сицилія. За своє життя він фактично винайшов математику, фізику та інженерію, якими ми їх знаємо з того часу. Він заклав основи цих наук, які потім використовували вчені протягом багатьох століть після його смерті.
Незважаючи на те, що Архімед створив багато інноваційних винаходів для свого часу, а також заклав основи для сучасної математики та фізики, збереглося дуже мало його наукових праць. Усі оригінальні рукописи Архімеда назавжди втрачені, і до наших днів збереглися лише три, завдяки копіям та репродукціям. Хоча їх могло бути всього дві.
Історія з християнським монахом
У 1229 році, через 1400 років після смерті Архімеда, монаху на ім'я Йоганнес Міронес, який жив у монастирі неподалік Єрусалима, знадобився пергамент. Монах мав створити копію "Євхологія", тобто православної богослужбової книги.
Проблема полягала в тому, що пергамент був дорогим і його важко було знайти. Тому монах взяв непотрібну стару рукопис, що містила математичні записи, зскоблив текст і використав її як сторінки для книги. Такі рукописи відомі як палімпсест. Виявилося, що під час створення копії богослужбової книги монах майже знищив одну з найцінніших наукових праць Архімеда. Це була копія, створена візантійськими монахами в X столітті.
Архімед і 2 млн доларів
Майже 800 років "Євхології" перевозили по різних церквах, поки книга не опинилася в одній з православних церков Стамбула. У 1906 році Йохан Людвиг Гейберг з Копенгагенського університету в Данії припустив, що на старих сторінках книги містяться рядки з втраченого твору Архімеда. Після цього палімпсест десятиліттями зникав і з'являвся знову. Поки не потрапив на аукціон у Нью-Йорку в 1998 році. Його купив анонімний колекціонер за 2 млн доларів. Але після цього палімпсест був переданий до Художнього музею Уолтерса в Балтиморі, США. До 2005 року міжнародна група вчених займалася дослідженням цього документа, який, як вважалося, приховує копію наукових праць Архімеда. Він отримав назву палімпсест Архімеда.
Архімед і прискорювач часток
Найджел Вілсон з Кембриджського університету під час вивчення палімпсеста зрозумів, що вже бачив схожий фрагмент переписаної праці Архімеда. Учений і його команда використовували ультрафіолетове світло, щоб побачити окремі рядки, приховані новим текстом.
Після цього фізик Уве Бергманн у 2005 році вирішив використати прискорювач часток для повної візуалізації оригінального тексту Архімеда. Ідея полягала в тому, щоб за допомогою прискорювача часток, відомого як синхротрон, піддати рукопис бомбардуванню рентгенівськими фотонами, що випускаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Вважаючи, що в чорнилах рукопису було виявлено залізо, після бомбардування рентгенівськими фотонами воно почало світитися. Таким чином, був виявлений оригінальний текст копії рукопису Архімеда. У палімпсесті були знайдені тексти таких наукових праць Архімеда, як "Про плаваючі тіла", "Метод механічних теорем" і "Стомахіон".
Якби християнський монах не використав рукопис Архімеда для написання богослужбової книги, то, ймовірно, наукові праці вченого назавжди були б втрачені.