Люди та примати мають вражаючу здатність орієнтуватися в складних соціальних мережах, використовуючи те, що дослідники називають "соціальними знаннями", для інтерпретації та відстеження відносин у своїх спільнотах. Ця здатність дозволяє нам розуміти динаміку таких явищ, як дружба, конфлікти та союзи. Нещодавно вчені провели дослідження, яке відкрило їм нові знання про те, як пов'язані зір і еволюція мов, пише The Conversation.
На відміну від приматів, чия комунікація обмежена безпосередніми потребами, такими як сигнал про небезпеку або їжу, люди мають здатність пов'язувати дії з конкретними агентами та пацієнтами, наприклад — "хто кому що зробив", у своїх висловлюваннях. Цей універсальний лінгвістичний феномен визначає пріоритети агентів у всіх відомих мовах, відображаючи глибоку когнітивну схильність людини.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, дало змогу з'ясувати, чи існує ця когнітивна структура до появи самого мови. Використовуючи технологію інфрачервоного стеження за очима, дослідники спостерігали за дорослими людьми, немовлятами та людиноподібними мавпами (шимпанзе, горилами та орангутанами), коли ті дивилися відео з соціальними та несоціальними взаємодіями. Вони виявили, що дорослі та мавпи могли швидко ідентифікувати агентів у несоціальних сценаріях, особливо в тих, що стосувалися їжі. На відміну від них, немовлята проявляли меншу зосередженість, часто концентруючись на фоні, що свідчить про різницю в розвитку зорового сприйняття.
Одним із вражаючих результатів стало відсутність пріоритету агентів у соціальних взаємодіях, можливо, через динамічну природу відеостимулів, на відміну від статичних зображень, говорить автор дослідження, Ванесса Уілсон, викладач психології в Університеті Халла. Проте сцени, пов'язані з їжею, незмінно привертали увагу до агентів, що свідчить про їх еволюційну важливість для виживання.
Погляди мавп дуже схожі на погляди дорослих людей, що вказує на спільні механізми сприйняття та обробки подій у різних видів, зазначила Уілсон. Ця спільна схильність до ідентифікації агентів та пацієнтів у соціальних сценаріях могла слугувати когнітивною основою для еволюції мови. Проте відсутність подійно-орієнтованої комунікації у приматів залишається нерозв'язаною загадкою науки. Дослідники припускають, що ключову роль у розвитку цих когнітивних здібностей відіграла соціальна складність спільнот мавп та людей.
Дослідження поведінки приматів показали, що їх соціальні мережі складні, включають ієрархію та вирішення конфліктів, але в їхньому спілкуванні відсутні синтаксис і граматика. Розуміння цих когнітивних нюансів не лише збагачує знання людства в галузі еволюційної біології, але й підкреслює унікальну траєкторію, яка призвела людей до розвитку мови як інструменту для навігації у своєму складному соціальному світі.
А також про най добрий і простий мову у світі. У 2001 році Соня Ланг, канадська лінгвістка, створила надпросту мову, в якій було всього лише 120 слів. Хоча наразі кількість слів зросла до 137, однак Токіпона все ще залишається найпростішою з відомих мов.