Її боявся Конан-Дойль. Звідки з'явилася легенда про "злу давню мумію", що потопила "Титанік"?

У сучасному світі всім відомо, що сумно відомий "Титанік" затонув у квітні 1912 року через зіткнення з айсбергом. Це сталося з кількох причин: погана видимість, недоліки під час будівництва корабля, а також людська помилка, пише IFLScience.

Але на початку XX століття, коли на слуху були надприродні сили, а археологічні відкриття хвилювали уяву людей, називалася зовсім інша причина катастрофи "Титаніка".

Історія свідчила, що на борту лайнера нібито знаходився дуже зловісний "пасажир" – давньоєгипетська мумія, яку везли з Британського музею до США. Люди, схильні до містицизму, стверджували, що затопив "Титанік" мстивий дух 3600-річної давньоєгипетської жриці, чиї скарби знаходилися в вантажному відсіку корабля.

Звичайно, ця історія не мала нічого спільного з реальністю, але її витоки при цьому не стають менш захоплюючими.

Фольклорні міфи про давньоєгипетські прокляття існували протягом багатьох століть, особливо після відкриття гробниці Тутанхамона та безсмертної кончини лорда Карнарвона, аристократа, що фінансував експедиції.

Легенди, пов’язані з мстивими муміями, з’явилися в значній мірі завдяки британському журналісту XIX століття Бертраму Флетчеру Робінсону. Він також був добрим другом письменника Артура Конан Дойла, автора Шерлока Холмса.

Журналіст присвятив кілька місяців розслідуванню нещасних випадків, які трапилися з людьми, пов’язаними з давньою мумією. Врешті-решт, її прозвали "Нещасливою мумією", вона зберігалася в Британському музеї. Журналіст помер у 1907 році і не встиг опублікувати свій матеріал, але, судячи з усього, ця історія справила незабутнє враження на автора Шерлока Холмса.

"Існує безліч історій про сили давніх єгиптян, і я знаю, що не хотів би мати справу з їхніми гробницями та реліквіями. Там багато злих духів", — говорив Конан Дойль.

Ще одним помітним прихильником ідеї "прокляття мумії" став інший скандальний журналіст Вільям Стед. Спершу він прославився завдяки статті, яка викривала дитячу проституцію у вікторіанському Лондоні.

Трохи пізніше Стед разом із другом вигадали дивну історію про мумію — після того, як оглянули кришку саркофага жриці Амона, виставлену в Британському музеї.

Саме тут вся історія набуває "надприродного" характеру. Справа в тому, що Стед загинув під час катастрофи "Титаніка". Мало що відомо про його останні години життя, крім того, що він відвідав розкішну вечерю з 11 страв на лайнері, де, розважаючи публіку, міг переповідати безліч історій, включаючи й ті, що про прокляті мумії.

Зв’язок Стеда з катастрофою та історією про прокляту мумію переплелися й заплуталися. Сенсаційну історію підхопила американська преса, зокрема газета Washington Post, яка в травні 1912 року опублікувала статтю, в якій йшлося, що "Титанік" був приречений через злий дух єгипетської жриці, яка померла в місті Фіви в 1600 році до н. е.

Але якою б цікавою ця історія не була, її повністю спростували. У 1985 році Історичне товариство "Титаніка" заявило, що в їхні руки потрапив повний список вантажів корабля, і на борту не було знайдено жодних давньоєгипетських артефактів.

"Відомість про вантажі на кораблі руйнує всі ці міфи", — заявив тоді журналістам Чарльз Хаас, президент Історичного товариства "Титаніка".

Крім цього, сама мумія насправді виявилася не надто цікавою. Так звана "Нещаслива мумія" до сьогоднішніх днів знаходиться в Британському музеї під кодовою назвою EA22542. Об’єкт не містить людських залишків, це просто розмальована дерев’яна дощечка, покрита гіпсом, яка була створена для зображення покійника.

Об’єкт покинув музей лише в 1990 році для тимчасової виставки, і досі не було знайдено жодних вагомих доказів його "поганої слави".