Дружина Владислава Єсипенка розповіла, як домагається звільнення чоловіка і шукає підтримки у США

3 травня в світі відзначають Всесвітній день свободи преси. Цього дня невільним залишається позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислав Єсипенко, який вже понад три роки перебуває за ґратами в окупованому Криму за сфабрикованими звинуваченнями російської влади.

Його дружина Катерина Єсипенко всіляко намагається наблизити повернення чоловіка додому, адвокуючи за звільнення, зокрема, за кордоном. Повернувшись днями зі США, вона розповіла Радіо Свобода, що говорять про можливість звільнення її чоловіка та інших незаконно утримуваних Росією журналістів американські чиновники та громадські діячі.

10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислав Єсипенко перестав виходити на зв’язок з рідними. Невдовзі стало відомо, що його затримала ФСБ Росії, звинувативши у «зв’язках з українськими спецслужбами» і «зберіганні й перевезенні боєприпасів».

Владислав розповів, що російські силовики катували його струмом, чим вибили у нього відео-зізнання.

Відтоді його дружина Катерина Єсипенко робить все можливе, щоб наблизити повернення чоловіка додому, зокрема й за кордоном. Радіо Свобода поговорило з нею одразу ж після однієї такої поїздки до США.

Усі знають справу Владислава, всі завжди з року в рік наголошують на тому, що вони докладають максимум зусиль

Катерина Єсипенко

Дружина Владислава щойно повернулася з Вашингтона, де мала низку зустрічей із представниками влади, посольств та громадськими організаціями. Про важливість звільнення Владислава та інших журналістів вона нагадувала і у Держдепартаменті США.

«Зокрема, у Держдепі ми завжди зустрічаємось з Бюро демократії, прав людини та праці. Цього року там є новий директор з питань Європи та Євразії Крістофер Андерсон, з яким ми познайомилися. І ми вже зустрічаємось, знаєте, як старі добрі друзі. Тобто всі знають справу Владислава, всі завжди з року в рік наголошують на тому, що вони докладають максимум зусиль, що вони дуже підсвічують його справу», – додає Катерина Єсипенко.

Від директора з питань Європи та Євразії Крістофера Андрерсона вона також дізналася про його розмову з омбудсменом України Дмитром Лубінцем. Йшлося, за її словами, зокрема, про деталі, що стосуються звільнення цивільних полонених і повернення їх в Україну. Наразі ні Андрерсон, ані Лубінець про це не висловлювались.

Піднімати ціну його справи, коли йтиметься про обміни

Катерина Єсипенко

У контексті підтримки, каже Єсипенко, була зустріч з послом України у США Оксаною Маркаровою. «Вона пропонує безліч ідей та практичних рішень, які можна втілити в ракурсі підсвічування його справи, щоб, як би це цинічно не звучало, піднімати ціну його справи на випадок, коли йтиметься про обміни», – розповідає вона.

Наголошували і на важливості питання кримських журналістів серед інших полонених, каже Катерина Єсипенко. «(На зустрічі в комітеті Сенату США з міжнародних відносин) ми також говорили про наших кримських журналістів, які загалом складають основну частину незаконно затриманих журналістів взагалі в Росії», – додає вона.

Водночас повномасштабне вторгнення Росії, за словами Катерини Єсипенко, не допомагає втримати інтерес офіційних осіб США до справ українських журналістів, зокрема Владислава Єсипенка:

«Дуже важко підтримувати інтерес до конкретності, до конкретного кейсу: чи до журналіста, чи до іншого цивільного полоненого, – прокоментувала питання Радіо Свобода Катерина Єсипенко. Мовляв, до великої війни список полонених, які перебували в Російській Федерації і дані про яких передавав президент України Володимир Зеленський президенту США Джо Байдену, налічував 450 осіб. – Тоді, скажімо так, нам дійсно було легше говорити про конкретних людей і не забувати їхні імена».

Сьогодні ж, коли лік йде на десятки тисяч цивільних полонених, каже вона, інтерес до окремої справи втримувати важко.

Окрім представників влади, Катерина Єсипенко зустрілася з кількома громадськими організаціям, як-от Freedom House та Freedom Now. Говорили і про незаконно ув’язнену у Росії журналістку Радіо Свобода Алсу Курмашеву, яку затримали минулого року, розповідає Катерина Єсипенко.

«Ми під час цих зустрічей розказуємо про останні новини, які відбуваються в кейсах полонених журналістів, – вона у свою чергу проінформувала про стан здоров’я Владислава. – Ця система працює цілісно. І ці зустрічі дуже важливі».

• Цього дня президент США Джо Байден закликав звільнити всіх ув’язнених журналістів, яких затримали в Росії за звинуваченнями, які вони, їхні роботодавці та їхні прихильники відкидають як політично мотивовані. «Журналістика ніде на Землі не повинна бути злочином», – сказав Байден у заяві з нагоди Всесвітнього дня свободи преси 3 травня.
• Президент Байден заявив, що адміністрація США незабаром оголосить про конкретні кроки у відповідь на неправомірні затримання журналістів у всьому світі, назвавши придушення свободи преси «серйозною загрозою» національній безпеці Америки. «Я схвалю заходи, зокрема санкції й заборону на видачу віз, проти тих, хто чинить дії, щоб змусити пресу замовкнути, – сказав він. – Сьогодні і щодня ми визнаємо мужність журналістів, підтримуємо їхнє право виконувати свою роботу і підтримуємо свободу преси».
• У Росії Владислава Єсипенка засудили до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. А російське обвинувачення вимагало для Владислава Єсипенка 11 років позбавлення волі. Захисту журналіста вдалося досягти пом’якшення покарання до п’яти років позбавлення волі.
• Міністерство закордонних справ України назвало вирок «безпідставним й політично вмотивованим».
• Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму».
• Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
• Наприкінці лютого президент корпорації RFE/RL та керівництвом Української служби Радіо Свобода зустрілися із президентом України Володимиром Зеленським та поінформовуали його про ситуацію з Владиславом Єсипенком.

Форум