Схема Наумця, Новинського та Єрмолаєва. Як проросійські олігархи рятують свій бізнес в Україні

Читать на русском Read in English

Схема Наумця, Новинського та Єрмолаєва . Як проросійські олігархи рятують свій бізнес в Україні

Власники українських видобувних підприємств, у яких є частка Росії чи її резидентів, продовжують рятувати свій бізнес в Україні, попри санкції. Серед "підприємливих" – олігарх Вадим Новинський, мільйонер Вадим Єрмолаєв та бізнесмен Ігор Наумець, якого викривали у прямих зв’язках із РФ. Перекрити схему могла б криміналізація обходу санкцій в Україні, проте відповідний законопроєкт завис у парламенті.

Про це йдеться у розслідуванні, проведеному аналітиками Інституту законодавчих ідей (ІЗІ). За їхніми даними, деякі надрокористувачі вже намагалися обійти санкційні обмеження за допомогою внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Як це працює

Схема розквітла після того, як з 28 березня 2023 року було внесено зміни до Кодексу про надра, пише Mind. Тоді Державна служба геології та надр України (Держгеонедра) набула повноважень припиняти дію спецдозволів на користування надрами юридичним особам, кінцеві бенефіціари яких перебувають під санкціями.

Справа в тому, що згідно з оновленим законодавством, такі фірми формально мають 30 днів на зміну бенефіціара. Якщо компанія припиняє відносини з підсанкціональною особою, спецдозвіл не анулюється. Проте насправді практичної можливості виконати вимогу про зміну бенефіціара протягом 30 днів немає, зазначають дослідники.

"Застосування іншої санкції, блокування активів, також має наслідки для підсанкційної особи. Державним реєстраторам заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо зміни кінцевого бенефециру", – йдеться у матеріалі.

За рік дії зазначеної норми кодексу Держгеонедра зупинила дію 25 спецдозвіл для 21 компанії, щодо бенефіціарів яких було застосовано санкції. Зокрема підприємства, що належать:

• Дмитру Фірташу – зокрема, ТОВ "Валки-Ільменіт", "Міжрічковий ГЗК" та "Мотронівський ГЗК";
• Вадиму Новинському – у т.ч., ПрАТ "Укргазвидобуток", ТОВ "Смарт-Граніт" та "Інтер Актив";
• Ігорю Наумцю – АТ "Коростенський кар’єр";
• Вадиму Єрмолаєву – зокрема, ПАТ "Коростишівський кар’єр";
• Юрію Гончарову – ТОВ "Кострижевський комбінат будівельних матеріалів";
• Олені Калпі – ПрАТ "Пинязевицький кар’єр", АТ "Малинський каменедробильний завод".

"Незважаючи на заборону на вихід кінцевого бенефіціара з видобувних підприємств, олігархи не опустили руки. У ході цього дослідження було виявлено три кейси, де підприємства, незважаючи на санкції, змінювали кінцевого бенефіціара для відновлення роботи, два з яких стали успішними для підсанкціонованих осіб. Фактично , такі дії можуть розцінюватись як обхід санкцій", – резюмують аналітики.

Усі такі бізнесмени використовували недоброчесних державних реєстраторів та приватних нотаріусів, які й вносили зміни до Реєстру. Іноді, за даними розслідувачів, реєстратори навіть не вносили до реєстру даних нових бенефіціарів, а просто викреслювали прізвище підсанкційних бізнесменів. "Міністерство юстиції відстежує такі дії та скасовує їх, але не завжди вчасно", – ідеться в матеріалі.

Наумець, Калпа та "Юнігран": Мін’юст відреагував, але дозволи на місці

Юрособи групи компаній "Юнігран" – ПрАТ "Пинязевицький кар’єр", АТ "Малинський каменедробильний завод" та "Коростенський кар’єр" видобувають граніт, анортозит та габро. Санкції на двох бенефіціарів цієї групи – Ігоря Наумка та Олену Калпу – наклали 12 травня 2023 року. Дія спецдозволів зазначених компаній було зупинено у червні 2023 року.

Проте вже на початку 2024 року бенефіціаром усіх трьох компаній став Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер – особа без громадянства із реєстрацією у Німеччині. Відповідні зміни до реєстру було внесено 23 лютого, 6 та 7 березня 2024-го.

А вже 18 березня Держгеонадра видала наказ про поновлення всіх спецдозвіл юридичних осіб групи "Юнігран". "Цікаво, що Державна служба геології та надр дізналася про зміну кінцевого бенефіціарного власника від надрокористувача", — зазначають розслідувачі.

На ситуацію через місяць, 18 квітня, відреагувало Міністерство юстиції. Відомство своїм наказом скасувало дії з перереєстрації та повернуло статус бенефіціарів Наумцю та Калпе. "Очікуємо дії у відповідь від Державної служби геології та надр щодо припинення спецдозволів та реакції правоохоронних органів на ознаки обходу санкцій", – зазначають розслідувачі.

Новинський: активи перейшли в управління АРМА

Олігарх Новинський перебуває під санкціями з грудня 2022 року. Обмеження, серед іншого, передбачають блокування активів. Тобто Новинський не має права розпоряджатися корпоративними правами, що належать йому.

Незважаючи на це, з січня до квітня 2023 року реєстратори внесли зміни до реєстру. Як наслідок, кінцевими бенефіціарними власниками 63 українських підприємств Новинського стали непідсанкціоновані особи – громадяни Кіпру. Серед них – і дев’ять юридичних осіб, які займаються геологічним вивченням чи видобутком надр, у тому числі газу, конденсату, граніту, мідних руд та питної підземної води.

Міністерство юстиції у квітні та травні 2023 року своїми наказами скасувало дії реєстраторів, притягло їх до відповідальності та повернуло статус бенефіціара Новинському. Ініціатором у першому випадку стала скарга ТОВ "Амстор Трейд", а у другому – СБУ. На всі видобувні підприємства накладено арешт у рамках кримінального провадження, а їх корпоративні права передано до управління АРМА

Єрмолаєв та "Коростишівський кар’єр": робота триває попри санкції

До 6 лютого 2024 року бенефеціарним власником "Коростишівського кар’єру", який спеціалізується на видобутку габро-лабрадориту, був підсанкційний мільйонер Вадим Єрмолаєв. До повномасштабного вторгнення він у сотню найбагатших українців. При цьому 2019 року Єрмолаєв став громадянином Кіпру, а 2023-го тому одним із фігурантів розслідування "Батальйона Монако".

З початку лютого бенефіціаром "Коростишівського кар’єру" стали якісь Софія Кононенко та Ігор Мороз, які не перебувають під санкціями. Отже, зникла підстава припинення спецдозволу "Коростишівського кар’єру", і наказом Держгеонадра його було відновлено.

"Міністерство юстиції досі не скасувало відповідні реєстраційні дії щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника у ПрАТ "Коростишівський кар’єр". Інститут законодавчих ідей уже направив до Мін’юсту та інших органів звернення про можливі неправомірні реєстраційні дії щодо активів підсанкційних осіб. Чекаємо на реакцію", – йдеться в розслідуванні.

Аналітики зазначають, що великою проблемою в плані покарання "підприємливих" підсанкційних бізнесменів та їхніх спільників є те, що їхні дії досі не криміналізовані. "При цій умові притягнення до відповідальності тих самих реєстраторів, які, незважаючи на заборону, змінили кінцевих бенефіціарних власників, утруднено. На практиці може бути анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та розпочато кримінальне провадження за іншими нормами кримінального кодексу, однак його успішність викликає сумніви", – наголошують аналітики.

При цьому законопроєкт про криміналізацію ухилення від санкцій завис у парламенті та вже більше року не розглядається. "Крім того, проєкт містить низку недоліків, наприклад, не конкретизує, за що саме і для кого пропонується передбачити кримінальну відповідальність. Це зменшує реальні шанси на його ухвалення", – заявляють в ІЗІ.

Фахівці зазначають, що поки Україна не вирішує проблему, західні партнери, навпаки, сконцентровані саме на запобіганні ухилення від раніше накладених заборон, у тому числі і завдяки кримінально-правовим інструментам. Обхід санкцій криміналізований у США, Великій Британії та переважній більшості країн ЄС (крім Словаччини та Іспанії, де це вважається адміністративним порушенням).

Ба більше, у березні 2024 року було ухвалено директиву, яка запроваджує уніфіковане кримінальне покарання за порушення санкцій ЄС. "Прийняття директиви має не лише важливе значення для ефективності європейських санкцій, а й зобов’язує Україну гармонізувати з нею своє законодавство та встановити хоча б такі ж покарання", – зазначають фахівці.

На їхню думку, окрім внесення змін до Кримінального кодексу, важливо також "чітко врегулювати у профільному законодавстві права та обов’язки суб’єктів реалізації санкцій". Наприклад, встановити обов’язок Держгеонедр повідомляти Міністерство юстиції про зміну підсанкційного бенефіціара до того, як спецдозвіл буде відновлено.